Іван ПоповичТемна ніч на гори ляже

Серед гір високих – полонин широких
Де туман сивіє в далині
Де весна на плаях, роси розсипає
Доля усміхнулася мені

Як настане літо і засипле цвітом
Стежку, по котрій до тебе йшов
Як загляну в очі – молоді дівочі
Доки місяць в небі не зійшов

Темна ніч на гори ляже, темна ніч на гори ляже
Помандрує день за перевали
Я спасибі долі скажу, я спасибі долі скажу
Що тебе мені подарувала

В полонинах квіти і голубить вітер
Пелюстки додолу упадуть
Хоч вода глибока стрінеться в потоках
Все одно до тебе перейду